суботу, 28 серпня 2021 р.

29 серпня – День пам’яті захисників України.

 ПАМЯТИ ПОГИБШИХ ЗАЩИТНИКОВ

Уходят лучшие…

О Господи! За что?! –
Ведь у Тебя там ангелов хватает…
Зачем ты снова их когорту пополняешь?..
А нам как жить без них
на страждущей земле?!
Уходят лучшие…
От матерей, отцов, детей, любимых…
От Отчизны тоже…
А боль утраты сердце горько гложет:
Скажи, о Господи,
за что?!
Уходят лучшие…
Таких больше не будет –
Обида и печаль нам душу студят:

Ну почему так мир несправедлив?!
Уходят лучшие,
но всё же твёрдо верят,
Что мы заменим,
их дела доделав,
На этой милой и родной земле,
Которую нельзя отдать
ни пяди
новым врагам,
так жаждущим побед.
Уходят лучшие –
ГЕРОЯМ СЛАВА!!!
Других в Украйне не было
и нет!

Основа Олександр Володимирович
01.09.1983-27.07.2014
З дитинства мешкав у м.Вільнянську, навчався у ЗОШ №1. У квітні 2014 року призвали на військову службу. У складі 93 окремої механізованої бригади був бійцем розрахунку гранатомету РПГ. У липні 2014 року в районі
м. Дебальцеве Донецької області розгорілися жорстокі бої. В цих боях 27 липня загинув
О. Основа. Похований в м. Вільнянськ.
Волощук Михайло Володимирович
19.07.1980-12.08.2014
Працював у Вільнянському СІЗО. У зоні АТО служив у складі добровольчого батальйону «Дніпро-1». 12 серпня 2014 автобус з бійцями ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком, на об’їзній трасі поблизу залізничної станції Мандрикине, від ворожих куль
М.В. Волощук загинув. Похований на Донеччині.
Ушаков Павло Геннадійович
10.10.1989-29.08.2014
Мешкав с. Богатирівка Вільнянського району, навчався у Люцернянській школі.
З літа 2014 року брав участь у боях у складі зенітного артилерійського взводу 1 механізованого батальйону 93 окремої механізованої бригади. 29 серпня 2014 року старший солдат Ушаков одержав важке поранення поблизу м. Іловайська Донецької області і помер від ран. Похований у
с. Богатирівка.
Фурдик Дмитро Миколайович
11.01.1979-17.01.2015
З дитинства мешкав у Вільнянську. Навчався у ЗОШ №2. У жовтні 2014 року був призваний на військову службу. На фронті був навідником у складі 93 окремої механізованої бригади. 17 січня 2015 року під час боїв за Донецький аеропорт рятував поранених і від вибуху загинув. Похований у с. Павлівське Вільнянського району.
Шумило Анатолій Іванович
02.04.1977-17.02.2015
Народився у с. Новомихайлівське Вільнянського району. Закінчив школу у с. Михайло-Лукашеве.
У серпні 2014 року був мобілізований у зону АТО. Служив розвідником-кулеметник у складі 57 окремої механізованої бригади. 17 лютого 2015 року підрозділ потрапив під танковий обстріл поблизу с. Чорнухіне Луганської області. Від вибуху А.І. Шумило загинув. Похований у
с. Новомихайлівське.
Дмитрієв Юрій Іванович
21.07.1965-31.07.2015
Мешкав у Вільнянську, закінчив ЗОШ №1. Працював в органах внутрішніх справ. Коли почалася війна, пішов на військову службу до батальйону «Скіф». Потім служив у батальйоні «Дніпро-1». 23 липня 2015 року був важко поранений снайпером у запеклому бою під с. Піски Донецької області. Більше тижня за його життя боролися лікарі, але 31 липня 2015 року Юрія Дмитрієва не стало. Похований в
м. Вільнянськ.
Панков Володимир Юрійович
29.07.1960-22.09.2016
З 1974 р. проживав з батьками у с. Любимівка Вільнянського району. Закінчив Любимівську середню школу. Влітку 2015 року Володимир Юрійович став на захист Батьківщини. Служив у складі 23 окремого мотопіхотного батальйону 56 механізованої бригади. 22 вересня 2016 року поблизу с. Гранітного Волноваського району Донецької області старший сержант В.Ю. Панков поліг смертю хоробрих. Похований у
с. Любимівка.
Капралов Володимир Васильович
08.07.1981-31.03.2017
Навчався у Вільнянській гімназії «Світоч». У серпні 2015 року Володимир у складі 37 окремого мотопіхотного батальйону відбув у зону АТО. У 2016 році був демобілізований, але знову пішов на службу, тепер у складі 92 окремої механізованої бригади. 12 березня 2017 року відбувся бій поблизу м. Мар’їнка Донецької області, Володимир отримав численні поранення. 19 діб він боровся за життя у лікарні в м. Дніпро. 31 березня 2017 року В.В. Капралова не стало. Похований у м. Вільнянську.
Сироватко Олексій Володимирович
9.07.1986-19.09.2019
Народився у м. Запоріжжя, з дитинства мешкав у Вільнянську, закінчив ЗОШ № 3. 15 лютого 2017 року призваний на військову службу за контрактом. Старший солдат Сироватко був навідником 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону в/ч А0501. У зв’язку з хворобою з 5 вересня 2019 року перебував на лікуванні у м. Львові. Помер 19 вересня 2019 року, захворювання та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Немає коментарів:

Дописати коментар