неділю, 7 грудня 2014 р.

6 грудня - День Збройних Сил України


Люди, я вас люблю! 
 Моліться,люди України,за тих,хто на передовій!
 Моліться за чужого сина,щоб вас колись потішив свій!
 Ті хлопці нам не є чужими,бо нашу волю бережуть!
 Вони не знають,чи живими,до матерів своїх прийдуть...
 

УКРАИНА: БОЕЦ АТО БЫЛ ТРОНУТ ДО СЛЕЗ ОБИЛИЕМ БЛАГОДАРНОСТЕЙ

Маленький цветочный магазинчик.
Подходит боец. Видно что только с дороги: помятый, латаный камок, рюкзак за плечами, обветренные руки и лицо.
Замедляю шаг. Продавщица: "Чого тобі, синку, вибрати?" - "Та квіточок би якихось недорогих...".
Тётка ля-ля-ля "А ти звідки? А додому? А до мами чи до дружини?". Заболтала парня - а сама дёргает из ваз самые свежие, самые пышные розы.
Рядом киоски со сладостями и фруктами. Я по-быстрому набрала всякого, подхожу к парню. Он стоит, глазами хлопает, а перед ним - шикарнючий такой букетище! Прям глаз не отвести! Он: "Ой, та в мене ж грошей не вистачить на такє, я ж просив недорогих...". Продавец: "Синку, чи ти здурів, чи ще не проснувся? Хіба ж я з своїх любих карателів гроші буду брати? Ходи собі здоровий!"
Тут ещё я со своим пакетом: "Боец, куда тебе его пристроить? Может в рюкзак? Нет, не влезет. Придётся в руках".
У парня аж слёзы на глаза навернулись...
И апофеоз: мимо бежит мужик. Останавливается: "Слышь, боец, тебе куда? Пошли, вон моя машина стоит, загружайся. Отвезу куда надо. Не в метро ж тебе с такой ношей трястись. Поехали!".
Стоит мой мальчик, слёзы по щекам текут: "Люди, та я ж... та я нічого ж не зробив... та за що ж ви мені дякуєте...". Мужик ему: "Парень, ты герой. Ты наш защитник. Чего ж тут непонятного? Давай, поехали!"
Люди мои, я вас люблю! 
http://ok.ru/profile/209344839633/statuses/63098469447121
Инна ОЛЬХОВАЯ

Немає коментарів:

Дописати коментар