День ПОЕЗІЇ

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»

 © Ліна Костенко

На світі можна жить без еталонів,
по-різному дивитися на світ:
широкими очима,
з-під долоні,
крізь пальці,
у кватирку,
з-за воріт.
Від того світ не зміниться нітрохи.
А все залежить від людських зіниць -
в широких відіб'ється вся епоха,
у звужених - збіговисько дрібниць.

#ЛінаКостенко 

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,
Де на колінах яблуні спить вітер.
А згорблений чумацький небопад
Освітлює пахучі очі квітів.

Я покажу вам сливи на сучках,
Що настромились, падаючи мовчки.
Затисла груша в жовтих кулачках
Смачного сонця лагідні жовточки.

У полі спить зоря під колоском
І сонно слуха думу колоскову,
І сонна тиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову.

То кажани. То кажаниний ряд
Заплутався у сонному волоссі ночі...
Ходімте в сад. Я покажу вам сад.
Його сумління покажу вам очі.

Микола Вінграновський

Цікава ідея!
Погадати на поетичній збірці
Долучитися до поетичних гадань можна навіть не виходячи з дому – просто візьміть із полиці улюблену збірку поезії, загадайте номер сторінки й рядка – і, може, саме ці слова дадуть вам якусь підказку, наштовхнуть на правильне рішення чи просто надихнуть провести вечір із поезією цього автора.