Трохи історії
Вперше мікробактерії туберкульозу виявив німецький мікробіолог Роберт Кох у 1882 році. Досліджуючи харкотиння і кров хворих на сухоти, він виявив збудників страшної хвороби, що мучила людство з незапам'ятних часів, – бактерії у вигляді паличок, які згодом були названі паличками Коха. Через кілька років учений винайшов туберкулін, який мав убивати бактерії, проте виявилося, що його можна використовувати лише для діагностики захворювання. Перший протимікробний препарат стрептоміцин, здатний чинити дію на бацили Коха, був винайдений лише у 1952 році.
Однак підступність паличок полягала у тому, що вони зуміли пристосуватися до препарату, і буквально через 10 років його ефективність істотно знизилася. Так відбувалося і з іншими створеними для придушення хвороби антибіотиками. Сьогодні схема лікування туберкульозу стала вже п'ятикомпонентною, а мутовані форми бактерій чинять все більший опір сучасним лікам.
Ускладнює ситуацію й те, що захворювання передається у більшості випадків повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Тому, якщо ви власник слабкого імунітету, немає ніякої гарантії того, що ви випадково не підчепите хворобу у тому ж громадському транспорті. Мікробактерія туберкульозу не боїться холоду і нетривалого впливу високих температур і може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі: у пилу, у ґрунті, у снігу, під льодом.
Єдиним способом боротьби зі страшною недугою є регулярне обстеження здорових людей і госпіталізація хворих. Однак з 1995 року насильно покласти у стаціонар хворого на відкриту форму туберкульозу, не порушуючи його прав, стало неможливим, оскільки відповідне розпорядження, чинне ще з радянських часів, скасували. Показово, що у той же рік в Україні було оголошено епідемію туберкульозу.
Немає коментарів:
Дописати коментар