В
ніч з 31 жовтня на 1 листопада святкують не лише Хеловін: це ще й Велесова ніч.
Виявляється, що новомодне західне свято не таке вже нове для українського
народу, а традиції цих двох свят дуже схожі.
Велесова
ніч –
це ніч великої сили, коли тоншають кордони між світами, коли духи наших предків
і тих, що будуть жити після нас, постають невід’ємним цілим, разом з вмираючим
і оновленим світом, зі стихіями і їх міццю.
Перш за все, це сімейне свято.
Вважалося, що в Велесову ніч духи предків повертаються до своїх нащадків, щоб
піднести їм уроки і благословити весь рід.
Перед
настанням темряви розводили Вогонь, стрибки через який, а також ходіння босими
ногами по розпеченому вугіллю було обрядом очищення і звільнення від злих сил.
“Геловін
святкують з метою відлякування злих духів, тоді як у дохристиянські часи в
цю ніч наші предки запрошували душі померлих родичів до своєї хати"
Вночі
в цей час на вулицю виставлялася тарілка з частуванням для душ померлих. На
підвіконня ставилася свічка, вона вказувала (як маяк) шлях душам, які готові
прийти до нащадків і допомогти. На вівтар свята клалися яблука, гарбузи,
кабачки, осінні квіти. Згадували близьких, друзів, родичів, що вже пішли, але
без жалю.
Під
час Велесової ночі “гостей” також треба запросити, промовивши: “наші предки,
ходіть до нас, це для вас частування”.
